Dreeeeeem brother

my killer,my lover


20:40 - 23.08


і так,що ми маємо. З 20 числа,коли я була впевнена що треба все облишити,і що готова іті на зустріч новому...пройшло 4-5 днів........і всі ті думки покрились пилом.все забулось,немає більше "іти далі". все повернулось знову до тогу що з*явились почуття. і я не розумію чому я весь час повертаюсь до цього. цікаво як би ще називалось у психології?
може ,просто це та річ,яку я в собі не можу змінити?я намагалась прислухатись до ,начето,правильних думок,я з ними врешті-решт погоджувалась і міняла своє ставлення,але що потім,потів відбувалось щось таке,що все одно повертало мене до вихідної позициї. я ходжу по колу? я щось не засвоїла? чому так?що це за уроки? чи це загальна підготовка щоб підтягнути рівень одного з нас до одного з нас?
витрачати час...може я не маю чинити "правильно",і не витрачати час.може тому  я до цього повертаю що це не витрата часу?
мене це трохи засмучує,бо на душі шкрабають коти,і багато питань ще без відповіді
цікаво,чи довго ще все це буде вовтузитись
може я не правильно ставлю питання?
єдине,нвапевно,що я знаю,так це яктільки я переосмислю щось і морально і підсвідо підіймусь,щось зміниться знову.
так як довго це буде?що зробити,щоб все було так,добре?невже все залежить лише від моїх думок і вчинків?і як тоді знайти правильну відповідь? 
думай.

взвгвлі,хотіла ще записати про день народження,може через рік буду читати і усміхатись,чи закривати руками очі від сорому і сміху.
Класно так співпало що 23-го як раз був концерт в пабі,я була дуже рада що не треба вигадувати як би провести свій дн,тим паче,що тамп виступало як мінімум 2,мені близькі людини.тому прийти і побачити їх там було вже в радість)
приїхала подруга з Вінниці.подруга з самого дитинства) можна мене осудити,але я була в якійсь мірі засмучена цьому,бо знала,що їй буде не дуже комфортно у моїй компанії....так воно і було.але я не знала що можна було зробити.вона невпевнена,їй здавалось що моїм подругам не сподобалась,і взагалі тут прим столичні люди,а вона всього лише з невеликого міста.Хоча насправді нп неї добре реагували.ну що,я корабель назвеш,так він і попливе...я намагалась їй це пояснити.
та от ,ми запізнюємось,вже дусь хвилин 10 на восьму і нас під Сіті пабом чекає Лєра.Звичайно після того,як побачила її помітила у метрах 10 Родіона і Павла.Лєра мене привітала,я довго посміхалась. Поки вона палила я перехопила погляд Родіона і ми радісно помахали один-одному рукою.
підіймаємось по сходинкам,проодимо у зал...де ж ви сидете? десь..десь...о бачу! 
посмішки,обійми,привітання,Павло,ти приємний(хоча я все ще трималась за думку просто друзі,ага,точно це було щось по рідному приємне,як наче давні друзі). тут хтось обіймає ззаду і вітає,о боже Родіон,налякав) дякую за привітання.
бачу у вас тут мало місця...а,Паша,вирішив прибрати куртки і посунути Антона,о,бачу йому це не дуже подобається...) 
дівчата,ну чого ви там стоїте в стороні,підходьте,сідайте. Родя як раз підніс ще один стілець.
що? Павло,ти питаєш мене що я хочу щоб ти мені подарував?бо ти не знаєш і ви тут поки сиділи перебрали купу варіантів? охох,мене таке запитання трохи збиває з пантелику,відверто кажучи,тому я відповідаю звичайно,що сам хочеш. далі сиджу собі трохи збита з пантелику.
О,ви вже замовляєте щось випити? Дівчата,що ви будете?ахах,треба закінчити текілою,ну добре ,Лєра) але почнемо з пива) що,егермейстер?чи буду я теж?ну окей,за ці кілька місяців можна сказати що смак лакриці специфічно-приємний.
перекинулись поглядом з Колею, взаємоусмішка з*явилась на обличчі сама собою,тому я ніяково відвела очі у бік,але що,я їх повертаю назад,а він все ще дивиться і далі посміхається! о боже,на мене напевно облили фарбу! "ну що?)" питаю я і посміхаюсь,на що у відповідь тільки похитування головою,і далі дивиться і посміхається."ну чого ти так дивишся?)",на що ти щось відповів про музику,чи то голосна,чи що,я не розчула.) тут я усвідомила що у тебе нарешті хороший настрій,це класно)повернувся той самий Коля )
о,принесли егер,і 2 пива,ні,а де ще 2,ви якісь дівні,що,не можна було все одразу принести?ой,якось його багато,ледь до рота вліз,а апельсинка насправді смачно змінює його смак.
а,ви вже ідете на сцену,окей,треба піти зайняти столик в тому залі.о,Павло,хочеш допомогти перенести речі,дякую.
пішов пошукати офіціантку щоб та принесла рахунок? хм,цікаво,це просто вічливість ,чи прояв уваги(все ще думаю про тебе як про просто друга,але поступово в цих думках починає з*являтись щось інше)
блін,ну де наша офіціантка,вони вже 10 хвилин як грають,дівчата,я ж хотіла щоб ви їх сповна послухали і подивилась,вони дуже драйвово виступають,як мало хто,це треба бачити!ой,ну нарешті,пішли вже.!
о,Галя і Даша,дивно,знаєте про день народження,але приємно,дякую за привітання.
Таня якась не дуже весела,через роботу переймаєшся?та все буде добре)
Лєрі і Оксані подобається...ну а як же,коли такий матьорий барабанщик ,і сексі-борода вокаліст)
дарма я пеерймалась що Оксані теж буде не дуже цікаво,чому я забула що вона і рок слухає?дивно,Кеті,дивно)
що? ви вітаєте зі сцени з днем народження?щоооо,вийти?обоже,я ж сором*язлива...ну добре,після пива не так страшно.ой,тут так світло,і нікого ж не видно крім тих ,хто поруч на сцені.ну окей стою..."Паша,давай запрошуй її на танець,ахахаха"...ой Родіонушка,да ти жартівник я бачу) більше смішно ніж ніяково.ну а як же,а хто вам тоді на гітарі буде грати,Каспер?)
чес від часу хтось дзвонить привітати.о дідусь з бабусею,ахах,і тут я біжуууу через весь той зал,перед усіма,а потім через весь інший зал,по сходинкам,на вулицю,бо тільки там чутно.дякую,дуже приємно)розмовляємо,усміхаємось.
Влада подзвонила,скоро рийде,добре)
стоїш палиш,ну а як же) тільки вигляд у тебе якийсь замислений і можна сказати сумний,ну пішли наверх.чи хочу я щось випити з тобою,ні дякую,мені добре,але можу з мобою по стояти.ні?забив на офіціанта,ну окей.все ще засмучений якийсь. повертаємось у зал.
ой,а ви вже до грали?
тепер ти сидиш навпроти і знову це невеселе обличча.б*юсь об заклаз хочеш сісти біля мене,але не сідаєш.іноді здається враження що тобі стає "так" сумно після алкоголю,а до цього ти якось це все контролюєш.
дівчата хочуть ще випити,ну пішли на бар) 
приходить Влада.і тут же біля неї з*являється Родіон,ох ви ж кумедні) ти прийшла дуже гарна,з гарними жовтими тюльпанами,відійти? давай,тут дуже гучно.ми вийшли, ти починаєш мене вітати і тут знову з*являється Родіон,наче просто стоїть поруч)ахах,штовхнула його,наче граєтесь))від твоїх щирих слів у мене трохи сльозяться очі)так ,це правда,дякую) ну пішли назад у зал,хочеш випити,давай)
сіли за баром,і тут знову Родіон,і знову ти його прогнала.але на цей раз догралась) потім хлопчина ходив наче цукерку забрали) засмучений,бідолашка)))) "жартуєш" про Пашу,тобто кажеш те що думаєш,я знаю що не подобається він тобі.але кажеш таке,що мені не приємно чути,ти ж знаєш,що не приємно.і так кілька разів протягом вечора.хоч не приємно,але я поки що тобі нічого не кажу з цього приводу.
о настав час текіли,ну добре)
вже іжете додому? ну добре? давайте) дякую) а ти куди? ого,у класно,у тебе гурт з друзів у яких в усіх ДН 23 лютого?! вау)))ну іди ,святкуй,гарно провести час) обіймаєш,усміхаєшся,але все одно ідеш засмучений.
так,звичайно це і мене засмучує)
добре ,дівчата,давайе перейдемо за столик.добре сидимо,чудова музика.ви поставили 3 пісні Земфіри?) класно) майже усі підспівуємо,весело)що,ще по текілі? ну добре,тільки треба почекати,бо якось її так багато у чарці,на новий рік пам*ятаю ми за раз пили 1/3 від того що наливали в порцію у пабі.
дівчата пішли танювати,ми відкрили рафаело,з*їли по штучці. знову дзвінок.
спускаюсь,Лера палить,Оксана стоїть поруч,щось обговорюють весело) що,Лера,таксі вже будеш викликати?ну добре,а ти впевнена?) бо я пам*ятаю як коли ми сиділи в Палаті і ти була п*яненька я викликала таксі,а потім ми вийшли і ти схопила якесь просто вулиці,так потім я дзвонила на відміну і мене посварили)))
знову дзвінок.
повертаюсь,стіл завалений фантиками від Рафаелло,а на підлозі розбита чарка від текіли,і винні очі Лери з усмікою на обличчі) ти заплатиш,забий,тікаємо звідси... :D
холодно на вулиці.ахах,Лера,ну так я і знала,ти відміняєш своє  таксі і сідаєш в те,що стоїть на вулиці)кумедна)
саджаємо Оксану на маршрутку.
на вулиці слизько і в голові трохи туманно,ноги ідуть на автоматі.і треба ж ,пішли по стороні КПІ де як раз так дуже слизько бо ніхто не прибирає ту кригу. що Влада,рука вже болить мене підтримувати)? ну вибачте,я казала що тут буде слизько,треба перейти на інший бік. ой,я підвернула ногу)трошки) востаннє пкам*ятаю таке було коли я ще плаванням займалась)понад 3-4 роки тому)) 
така була піддата,що майже всю дорогу від Шулявської до Вокзальної "тягнуло на пригоди" і я приставляла руку паралельно очам на брови,як капітан що дивиться у море в пошуках землі, і жартома і з посмішкою казала "Паша,ти де?)" на що Влада фекала-мекала)але мені було смішно,ага ще я казала що якби не було дівчат,а він не поїхав святкувати ДН друзів,то я б вже зайшла в гості))
холодний вітер і швидка хода тримають в тонусі.зупинились,усе починає розслаблятись,таксі,70 грн? ні не хочу,пішли до вокзальної,може на метро встигнемо.бачу що не встигаємо.слухай може до тебе,ближче все таки) чудово)їхали,очі закривались,я і не бачила якою дорогою їхали.вже приїхали ,ну виходимо.
що ,в магазин зайти,ну добре,що це за вулця? ага,а що це за магазин? я такий вперше бачу.очі ледь відчиняються.заходимо,почекати біля входу,добре.вже у  напів несвідомому стані.що ви там взяли? якісь морожені штуки? а,нагетси.
заходимо додому,мама Влади ще не спить.не пам*ятаю чи вітала мене. я сіла на диван і "медитувала". поки Влада застелила Тані диван,насмажила нагетсів,мені здалось пройшло кілька години,хоча насправді дуже швидко.
зробила трохи соуса на нагетс...фе,якось погано стало,занадто пряний соус на мій хмільний стан,та і нагетс на смак не дуже курячий,відклала. я і не помітила як ви їх доїли.
Влада застелила нам.лягли.добре що не нудило і не сильно крутило.це єдине через що я переймалась.щоб не знудило коли ляжу.
довго не могла заснути.думала...про що?здається про Пашу,про те як Влада відкрито висловлює мені нелюбов до нього,жартівливо насміхається.так неприємно було,дуже.дуже. снився потім вночі.
прокинулась я здається у 5.33.попила води,лягла далі спати,знову не засинала довно,знову думки були,заснула врешті решт. о 7 з чимось знову прокинулась попити,заснула.
о 8.30 чи сорок відкрила очі остаточно...посиділа-по сиділа,встала поставити телефон заряджатись.ой-ой,а голова то паморочиться,болить трохи)ахах) смішно згадувати) 
вівсянка ледь лізе до рота,але треба.по вчила тести  на понеділок поки спала Таня.
сонце,на вулиці сонце,ніколи не любила сонце взимку.воно холодне.
дивний настрій,дуже.як зазвичай у повний місяць.
У Влади якийсь не приємний настрій.Сьогодні в Диван на їх сольний.не хочеш? ну хто ж змушує то...але всеодно ідеш.
о,я не очікувала що там не буде де пройти)
прийшов Бодя,яке давно я його не бачила!)дуже рада була.
і Олена і Толя,Максон,ще знайомі,клааасно,так радісно.так хотілось провесни неділю з ними в компанії)
а Влада все ,як на мене зверхньо і скептично(хоча вона що це не зверхність,добре,але я це відчуваю приблизно так)
мене це починає пригнічувати.а твоя реакція коли від підходить до мене.ти нічого ще не кажеш,але я так і відчуваю твою цю неприємну ауру.тобі здається що він не хороша,нечесна людина,гульвіса і брехун,і чим далі він від мене тим краще. і ти при ньому жартома кажеш про щось подібне,про те що обожнювала б його,якби він знаходився якумога далі від мене.мене це надзвичайно дратує.сердить,починає сіпатись рот від злості,але я все ще мовчу.ти в той вечір вела себе дуже,я би навіть сказала,по-свинськи.ображати так людину,яка нічого поганого тобі не зробила,яка відноситься до тебе добре,плювати в душу,а ти повір,вона у нього чиста.і від такої несправедливості я ладна була вибухнути.дуже довго все накопичувалось.бо це вкрай не справедливо.а коли несправедливо ображають близьку мені людину,це всеодно що так само образити мене.
і ти хотіла іти додому,але й не хотіла залишати нас.і напевно вдоволь наговоривши і наплювавши ти вірішила поїхати додому,але так і не вийшла із-зі стола бо пийшов і сів Максон і не випускав,ти наче і не дуже переймалась з цього приводу. і все поїхало далі. коли вже всі поїхали додому,врешті-решт, і залишились тільки ми з тобою і Максон,ти вже збиралась,поцілувала мене і спитала чого я така надута сиджу.чого!? та тому що вкай перегнула палку!казала як завжди те що думаєш і хочеш! і ти дуже сильно мене образила,дуже. хоч я і не вмію довго сердитись і ображатись,і я знаю що ти мене насправді любиш,але ти іноді настількі різка,настільки,що це травмує мою чутливу душу. і так,ти тоді перебрала з пивом ,в тому числі тому так поволилась.
25 числа ми зустрілись і ти вибачилась за свою поведінку.і я не вмію ображатись,але на душі все ще так,що хочеться відсторонитись,бо опекла сильно.
і сьогодні вже 26,а всеодно коли пишеш,чи уявсяю твою звичайну щиру радісну посмішку,всеодно хочеться відсторонитись,бо опекла мене сильно.
я знаю,ти усвідомила що поводила себе неправильно бо ти відчуваєш,і ти достатньо розумна щоб зрозуміти це. і як ти сама казала,що моя душа як чистий лист,на якому можна писати і креслити,а він все одно буде залишатись чистим.і це врешті решт зробить тебе більш лояльною до людей,можливо більш м*якою і менш перебірливою/вимогливою,менш зверхньо(хоча це трохи не те слово).
 

гадаю це найдовший запис за усі роки.змістово,ємоційно,живо,життєво.
стало легше.тепер час спати,і іти далі,далі з цими питаннями і шукати на них відповіді,пристововуватись до обставин,якщо не вийде підлаштувати їх під себе.
Добраніч.нехай буде мирно.


Открыть

19.28


Из чего сделан огонь?

почему его невозможно словить? он то уворачивается,то наоборот как магнитом притягивается...

я подумала что ему должно быть очень одиноко,ведь он не сживается ни с кем

почему я раньше не замечала какая красивая верхушка горящей свечкии!? он же такой красивый! и иногда будто разделяется в разны плоскостях!

почему только он один стремиться всегда вверх?

что ты такое?

не словить. или обжигаешь или тухнешь

обугленные пальчики


Открыть | Комментариев 14



Music

твіттер

09112009_1_28_57_11_1_0_Hede020f5e1-__.gif


Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы



Метки

Содержание страницы

ОБОЗ.ua